Як корейська культура завойовує світ на прикладі BTS
Марія Богатікова розповіла Pop Corn, чому гурт BTS завойовує світ просто зараз
У сучасному світі уявлення про «кордони» набувають розмитого, навіть інтимного значення. Це сталося тому, що головними обмеженнями стають не фізичні кордони з КПП та строгим митним контролем, а ті умовності, які люди встановлюють самі собі. Для боротьби з цими ілюзорними перешкодами існує перевірений часом універсальний спосіб. Той, що об'єднує, возз'єднує та підштовхує на шлях творення.
Ім'я йому музика.
Алгоритм максимально простий: фанати по всьому світу стають однією родиною, прослуховуючи пісні улюблених виконавців. А ті, у свою чергу, вміло знаходять необхідні слова й ноти, щоб достукатися до серця кожного, хто їх чує. Якщо й існує магія за межами Гоґвортсу — то виглядає вона саме так. І абсолютно не важливо, хто саме виступає таким провідником між слухачами: Аріана Гранде, Imagine Dragons, Каньє Уест або Океан Ельзи — для кожного знайдеться свій слухач. Той, хто зможе розгадати, розібрати, відчути та пережити пісню — і ніяк не зможе з нею розлучитися.
Ім'я йому музика.
Алгоритм максимально простий: фанати по всьому світу стають однією родиною, прослуховуючи пісні улюблених виконавців. А ті, у свою чергу, вміло знаходять необхідні слова й ноти, щоб достукатися до серця кожного, хто їх чує. Якщо й існує магія за межами Гоґвортсу — то виглядає вона саме так. І абсолютно не важливо, хто саме виступає таким провідником між слухачами: Аріана Гранде, Imagine Dragons, Каньє Уест або Океан Ельзи — для кожного знайдеться свій слухач. Той, хто зможе розгадати, розібрати, відчути та пережити пісню — і ніяк не зможе з нею розлучитися.
Невеликий лікнеп про корейську культуру в цілому
Недарма в одному старому фільмі лунало метафоричне «восток — дело тонкое». Треба бути справжнім гурманом, щоб полюбити сашімі з риби-фугу (уточню: або гурманом, або відчайдушним шибайголовою), і треба бути музичним гурманом, щоб зрозуміти й полюбити k-pop — корейську популярну музику. Для довідки: популярна вона у значенні «загальновідома, модненька, та, що лунає звідусюди», а не в сенсі зрозумілого нам жанрового визначення попси. Звучання та форми k-pop набуває зовсім різні — в залежності від виконавця і загальної ідеї продюсерського центру або студії.
Упереджений слухач навряд чи буде копати глибше того, що лежить на поверхні. А на поверхні як воском вилито: яскраві, іноді доведені до цілковитого абсурду, кліпи, у яких хлопці та/або дівчата з волоссям усіх кольорів веселки танцюють запальні танці та співають абсолютно незрозумілою мовою, періодично вигукуючи ще щось англійською.
У реальності ж все далеко не так просто, як здається на перший погляд.
У Кореї айдол (idol, ідол, іншими словами — зірка) — це серйозна, складна професія, якій навчають ще зі шкільних років. Це не просто спосіб збагачення чи паразитизм на повторюваних хітах, а постійна робота над собою. І це перше, що дійсно вражає. Не так важливо, скільки учасників буде у гурті — двоє, семеро чи навіть всі двадцять, — кожен чи кожна будуть чудово виглядати, одягатися за останньою примхою моди, відмінно танцювати та співати. А в ідеалі — ще й самостійно створювати свої хіти. Враховуючи величезне різноманіття колективів, кожен відрізняється власним стилем, у основі якого — конкретні цінності, продумана ідеологія, яка йде у маси з піснями.
Щоб не бути голослівною, розповім історію одного конкретного гурта. Ці хлопці третій рік поспіль рвуть на дрібні шматочки іноземні музичні чарти та навіть завоювали премію Billboard Music Awards у США. А в себе на батьківщині стали кимось на кшталт богів k-pop.
Упереджений слухач навряд чи буде копати глибше того, що лежить на поверхні. А на поверхні як воском вилито: яскраві, іноді доведені до цілковитого абсурду, кліпи, у яких хлопці та/або дівчата з волоссям усіх кольорів веселки танцюють запальні танці та співають абсолютно незрозумілою мовою, періодично вигукуючи ще щось англійською.
У реальності ж все далеко не так просто, як здається на перший погляд.
У Кореї айдол (idol, ідол, іншими словами — зірка) — це серйозна, складна професія, якій навчають ще зі шкільних років. Це не просто спосіб збагачення чи паразитизм на повторюваних хітах, а постійна робота над собою. І це перше, що дійсно вражає. Не так важливо, скільки учасників буде у гурті — двоє, семеро чи навіть всі двадцять, — кожен чи кожна будуть чудово виглядати, одягатися за останньою примхою моди, відмінно танцювати та співати. А в ідеалі — ще й самостійно створювати свої хіти. Враховуючи величезне різноманіття колективів, кожен відрізняється власним стилем, у основі якого — конкретні цінності, продумана ідеологія, яка йде у маси з піснями.
Щоб не бути голослівною, розповім історію одного конкретного гурта. Ці хлопці третій рік поспіль рвуть на дрібні шматочки іноземні музичні чарти та навіть завоювали премію Billboard Music Awards у США. А в себе на батьківщині стали кимось на кшталт богів k-pop.
Їх семеро та вони BTS
Цього року про бой-бенд Bangtan Boys (BTS) багато говорять та пишуть навіть українські ЗМІ. Що вже казати про західні медіа — там ці хлопчаки давно й надовго стали улюбленцями. Шлях цієї неймовірної сімки до світової слави був помірно довгим, але старанна праця та впевненість у тому, що вони роблять, дали бажані плоди. Сьогодні список номінацій бой-бенду містить 282 позиції — і це лише з травня 2015 року, коли хлопці отримали свою першу премію за сингл I Need U.
Гурт отримав не один десяток місцевих корейських музичних відзнак. Найбільше досягнення на світовому рівні — перемога у номінації «Кращий дует/гурт» на Billboard Music Awards 2019. Ці корейці легко обійшли таких титанів музичних чартів, як Imagine Dragons, Maroon 5 та Panic! At The Disco. Крім того, вони вже тричі здобували перемогу у номінації «Кращий артист у соціальних мережах» тієї ж премії (у 2017, 2018 та 2019 роках відповідно).
Гурт отримав не один десяток місцевих корейських музичних відзнак. Найбільше досягнення на світовому рівні — перемога у номінації «Кращий дует/гурт» на Billboard Music Awards 2019. Ці корейці легко обійшли таких титанів музичних чартів, як Imagine Dragons, Maroon 5 та Panic! At The Disco. Крім того, вони вже тричі здобували перемогу у номінації «Кращий артист у соціальних мережах» тієї ж премії (у 2017, 2018 та 2019 роках відповідно).
Історія гурту почалася з дебюту у 2013 році. Їхньою музичною alma mater стала студія Big Hit Entertainment. У бой-бенд увійшли семеро «молодих і гарячих»: RM (Кім Намджун), Suga (Мін Юнґі), Джин (Кім Сокджин), j-hope (Чон Хосок), Чімін (Пак Чімін), Ві (Кім Техьон) та Чонгук (Чон Чонґук). Хоча кожен з них, як і вимагає k-pop, вміє чудово танцювати й співати (або читати реп), але й водночас кожен виконує якусь свою, безумовно важливу, роль у колективі. Хтось краще співає, хтось пише тексти або музику, хтось відповідає за хореографію. Так розкривається чергова особливість корейської музичної індустрії — творчо-виробничий процес організовано таким чином, щоб айдоли могли доповнювати один одного і працювати одним злагодженим механізмом.
Першочергова концепція розкривається самою назвою гурту. Абревіатура BTS корейською мовою розшифровується як Bangtan Sonyeondan (Бантан Соньондан), що перекладається буквально «Куленепробивні Бойскаути». Така назва символізує бажання і готовність протистояти будь-якій критиці, стереотипам та очікуванням. Трохи пізніше, вже у 2017 році, абревіатура отримала альтернативне англомовне значення — Beyond The Scene. За задумом, така зміна символізувала дорослішання учасників бой-бенду. І вона, звісно ж заплановано, співпала зі змінами у музиці. Якщо спочатку BTS виступали у образах таких собі хлопчиків-хуліганів і у своїх піснях підіймали типові підліткові теми (перша закоханість, шкільні будні, розваги, дорослішання), то тепер їхня лірика стала більш соціальною, гострою, а музика розквітла новими звучаннями.
То хто ж такі ці BTS сьогодні, та за що їх так люблять слухачі по всьому світу?
Першочергова концепція розкривається самою назвою гурту. Абревіатура BTS корейською мовою розшифровується як Bangtan Sonyeondan (Бантан Соньондан), що перекладається буквально «Куленепробивні Бойскаути». Така назва символізує бажання і готовність протистояти будь-якій критиці, стереотипам та очікуванням. Трохи пізніше, вже у 2017 році, абревіатура отримала альтернативне англомовне значення — Beyond The Scene. За задумом, така зміна символізувала дорослішання учасників бой-бенду. І вона, звісно ж заплановано, співпала зі змінами у музиці. Якщо спочатку BTS виступали у образах таких собі хлопчиків-хуліганів і у своїх піснях підіймали типові підліткові теми (перша закоханість, шкільні будні, розваги, дорослішання), то тепер їхня лірика стала більш соціальною, гострою, а музика розквітла новими звучаннями.
То хто ж такі ці BTS сьогодні, та за що їх так люблять слухачі по всьому світу?
Кіп калм та Love Yourself
Зараз тексти бой-бенду все більше орієнтовані на старшу молодіжну аудиторію — адже хлопці й самі дорослішають, відкривають світ й говорять про те, що насправді близько та знайомо їм самим. А це: особистісні й соціальні проблеми, стосунки між людьми, індивідуалізм, шлях до прийняття себе, протистояння хейтерам.
Трилогія Love Yourself стала чистим одкровенням і чимось типу доброї настанови для слухачів. Міні-альбом Love Yourself 承 'Her' задав тон майбутнім BTS: любов до себе, самоповага та прийняття себе — не завдяки, не всупереч, а просто тому, що ти такий, який є. Виокремити якісь треки в принципі складно, бо всі вони відрізняються і звучанням, і акцентами, і настроєм. Тут нема вторинних робіт, а всі тренди, задані західними виконавцями, виконуються на новий лад, не виглядають пародією.
Центральна пісня альбому DNA — історія про кохання, яке закладено буквально на рівні ДНК і міцніше, ніж будь-який інший зв'язок. Легкий, нав'язливий мотив (довелося навчитися свистіти!) досить гармонійно доповнює лірику, робить пісню світлою, радісною.
У роботі над треком Best of Me корейцям допоміг Ендрю Таггарт з dj-дуету The Chainsmokers — відчувається ритмічність й енергійність, властива музиці «чейнів», однак у виконанні BTS це звучить дійсно по-новому.
Трилогія Love Yourself стала чистим одкровенням і чимось типу доброї настанови для слухачів. Міні-альбом Love Yourself 承 'Her' задав тон майбутнім BTS: любов до себе, самоповага та прийняття себе — не завдяки, не всупереч, а просто тому, що ти такий, який є. Виокремити якісь треки в принципі складно, бо всі вони відрізняються і звучанням, і акцентами, і настроєм. Тут нема вторинних робіт, а всі тренди, задані західними виконавцями, виконуються на новий лад, не виглядають пародією.
Центральна пісня альбому DNA — історія про кохання, яке закладено буквально на рівні ДНК і міцніше, ніж будь-який інший зв'язок. Легкий, нав'язливий мотив (довелося навчитися свистіти!) досить гармонійно доповнює лірику, робить пісню світлою, радісною.
У роботі над треком Best of Me корейцям допоміг Ендрю Таггарт з dj-дуету The Chainsmokers — відчувається ритмічність й енергійність, властива музиці «чейнів», однак у виконанні BTS це звучить дійсно по-новому.
А ось Go Go — це якраз про той гостросоціальний підтекст, який хлопці намагаються підіймати все частіше. Пісня звучить як дивакувата насмішка і, власне кажучи, насмішкою й є. Це тонка іронічна сатира над тими, хто живе у нескінченних витратах й покупних розвагах, забуваючи про дійсно важливі й цінні речі, які за гроші не придбати.
Наступним етапом став вже повноцінний альбом Love Yourself 轉 'Tear'. Тематика зберіглася, а тексти набули більш ліричне забарвлення. Тут з'явилися перші визначні фіти. Наприклад, IDOL — прекрасний й запальний трек, — з появою додаткового куплету від Nicki Minaj став ще більш кричущо-зухвалим. Основа пісні — фольклорний мотив, який влучно відтворює східний колорит.
Є ще низка треків, записаних BTS разом зі Steve Aoki. Найбільш гучний з них, звісно, MIC Drop. Це відповідь усім хейтерам, які продовжують зустрічатися на творчому шляху хлопців. У цій пісні вони вперше відверто хизуються тим успіхом, якого досягли — і в черговий раз доводять, що заслуговують на таке визнання. Особливо якщо подивитися вибухові live-відео з їхніх виступів.
Посли надії
Найкраще у концепції Love Yourself, звичайно, не сама музика. У 2017 році BTS об'єдналися з UNICEF і запустили кампанію «LOVE MYSELF». Вони просувають ідею, що весь людський потенціал першочергово виникає з любові й поваги до самого себе.
Вже у 2018 році їх запросили виступити з промовою на 73-й сесії Асамблеї ООН. Від імені всіх учасників гурту виступав лідер — Кім Намджун. Він розповів про те, як сам вчився боротися з залежністю від думки оточуючих, і як знайшов себе через музику. Слова хлопця вразили фанатів своєю щирістю й простотою у самісіньке серце — а як інакше пояснити те, що деякі частини його промови цитують та згадують до сих пір?
Вже у 2018 році їх запросили виступити з промовою на 73-й сесії Асамблеї ООН. Від імені всіх учасників гурту виступав лідер — Кім Намджун. Він розповів про те, як сам вчився боротися з залежністю від думки оточуючих, і як знайшов себе через музику. Слова хлопця вразили фанатів своєю щирістю й простотою у самісіньке серце — а як інакше пояснити те, що деякі частини його промови цитують та згадують до сих пір?
"BTS стали такими артистами, які проводять концерти на величезних аренах та продають мільйони альбомів, але я все ще звичайний 24-річний хлопець. Усе, чого я досягнув, стало можливим лише завдяки мемберам ВТS, які завжди поруч. Та звичайно ж, завдяки любові та підтримці наших АРМІ з усього світу.
Можливо, вчора я зробив помилку, але вчорашній я — це до сих пір я. Сьогодні я той, хто я є, з усіма моїми недоліками та помилками. Завтра я можу бути трохи мудрішим, але це буду також я. Усі мої провини та помилки роблять мене тим, ким я є, створюючи найяскравіші сузір'я мого життя. Я дійшов до того, що можу любити себе теперішнього, того, ким був раніше, та, сподіваюся, того, ким буду в майбутньому.
Хочу сказати наостанок. Після релізу наших альбомів серії Love Yourself та запуску кампанії Love Myself ми почали дізнаватися про дивовижні історії наших фанів з усього світу. Як наші повідомлення (тобто через музику – прим. пер.) допомогли їм подолати труднощі в житті та почати любити себе. Ці історії постійно нагадують нам про нашу відповідальність. Тому давайте всі зробимо крок вперед. Ми навчилися любити себе, а тепер я закликаю вас заявити про себе"
Уривок промови, перекладений Twitter-акаунтом @bts_ua.
Можливо, вчора я зробив помилку, але вчорашній я — це до сих пір я. Сьогодні я той, хто я є, з усіма моїми недоліками та помилками. Завтра я можу бути трохи мудрішим, але це буду також я. Усі мої провини та помилки роблять мене тим, ким я є, створюючи найяскравіші сузір'я мого життя. Я дійшов до того, що можу любити себе теперішнього, того, ким був раніше, та, сподіваюся, того, ким буду в майбутньому.
Хочу сказати наостанок. Після релізу наших альбомів серії Love Yourself та запуску кампанії Love Myself ми почали дізнаватися про дивовижні історії наших фанів з усього світу. Як наші повідомлення (тобто через музику – прим. пер.) допомогли їм подолати труднощі в житті та почати любити себе. Ці історії постійно нагадують нам про нашу відповідальність. Тому давайте всі зробимо крок вперед. Ми навчилися любити себе, а тепер я закликаю вас заявити про себе"
Уривок промови, перекладений Twitter-акаунтом @bts_ua.
Дивує, наскільки усвідомлено і переконливо лунає ця промова. Напевно, це говорить про те, що айдоли відчувають рівень своєї соціальної відповідальності — і цілком з ним справляються. Вони не тільки дарують емоції та посмішки, але й вселяють надію в серця найбільш відданих і уважних своїх фанів.
До речі, про фанів...
До речі, про фанів...
АРМІ
АРМІ — це найбільша й, напевно, найшаленіша (у доброму сенсі) фан-база у світі. Без перебільшень, і хай пробачать мені Аріанатори, Белібери і святий Ешелон. АРМІ (A.R.M.Y.) — це майже реальна армія, яка підтримує своїх кумирів у всьому. Це ті фани, які здатні за кілька хвилин вивести хештег зі згадкою гурту в світові тренди Twitter. Ті, хто створює такий потік фан-відео, що YouTube ще жодного разу не запропонував мені щось двічі. Ті, хто розкупає квитки на концерт з такою швидкістю, що, навіть сидячи з 15 різних пристроїв одночасно, купити їх просто неможливо.
Ті, завдяки яким у хлопців є три нагороди Billboard як у «Кращих артистів у соціальних мережах» — і між ними та конкурентами просто прірва у сотні тисяч голосів. Ті, яким BTS присвячують свої пісні, і з якими співають у один голос на сотнях стадіонів по всьому світу. Ті, завдяки яким кожен новий кліп бой-бенду б'є рекорди (майже завжди — власні) за кількістю переглядів. Актуальний приклад: 74.6 млн переглядів за 24 години на кліпі Boy with Luv з їх цьогорічного альбому «Map of the Soul: Persona».
Пісня, до речі, записана за участі співачки Halsey. Після такого голосного фіта, бой-бенд привернув увагу багатьох інших іменитих виконавців. За останні кілька місяців BTS встигли заспівати з Charli XCX, Zara Larsson та Juice WRLD. Звичайно, це зовсім не кінець несподіваним зірковим фітам — цей факт, безумовно, тільки розпалює інтерес фанів.
Загалом, так, АРМІ — це дійсно найбільша і точно найшаленіша (все ще у доброму сенсі), і стовідсотково міцна родина. Досвід підказує: потрапити у цю родину легко, а от вибратися — неможливо. Та й навіщо?
Пісня, до речі, записана за участі співачки Halsey. Після такого голосного фіта, бой-бенд привернув увагу багатьох інших іменитих виконавців. За останні кілька місяців BTS встигли заспівати з Charli XCX, Zara Larsson та Juice WRLD. Звичайно, це зовсім не кінець несподіваним зірковим фітам — цей факт, безумовно, тільки розпалює інтерес фанів.
Загалом, так, АРМІ — це дійсно найбільша і точно найшаленіша (все ще у доброму сенсі), і стовідсотково міцна родина. Досвід підказує: потрапити у цю родину легко, а от вибратися — неможливо. Та й навіщо?
І все ж таки...
Я виросла на альтернативній рок-музиці і знаю практично всі пісні Linkin Park напам'ять. Далі були 9 років занять з фортепіано: композитор всього мого життя — Йоганн Себастьян Бах, але я слухаю й сучасний інструментал, наприклад, Людовіка Ейнауді та Олафура Арнальдса. А ще — колекціоную виступи іноземних dj-їв (5 з 8 вже розірвали dancefloor і моє сердечко).
Люблю з максимально скорботним обличчям постраждати під «Знаешь ли ты» MakSim и «Белые лошади» Мікі Ньютон, неодноразово зривала голос піснею «Я солдат» улюбленої 5nizza, і так само зривала голос на лайві Skillet, обожнюю слухати і переслуховувати пісні з Євробачення… Якщо після цього, ще далеко не остаточного переліку моїх музичних смаків, питання «Чому корейці?» лишається актуальним — поясню буквально на пальцях.
Люблю з максимально скорботним обличчям постраждати під «Знаешь ли ты» MakSim и «Белые лошади» Мікі Ньютон, неодноразово зривала голос піснею «Я солдат» улюбленої 5nizza, і так само зривала голос на лайві Skillet, обожнюю слухати і переслуховувати пісні з Євробачення… Якщо після цього, ще далеко не остаточного переліку моїх музичних смаків, питання «Чому корейці?» лишається актуальним — поясню буквально на пальцях.
Перш за все, мене зачепило звучання (9 рочків фортепіано, нагадую). Я не тримаю себе за геніального музичного експерта і не хочу давати улюбленим пісням якісь ярликові визначення типу «це синті-поп, а це тропікал-хаус». Термінологія була б доречною, якщо ми розбирали б творчість BTS для підручника з музичної грамоти. Але ні «синті-поп», ні «тропікал-хаус», ні «реп-шмеп» на смак не скуштуєш. А ось музику розкуштувати можна.
Наприклад, The Truth Untold (теж, до речі, створена за участі Steve Aoki) — це тягуча отрута в крові. Така небезпечна суміш щирості та відчаю. Ця пісня звичайно ж про кохання — про те, яке дорослі ми називаємо нездоровим, неправильним. І у капкани якого все одно продовжуємо потрапляти. Коли одна людина відпускає, а інша — не може відпустити, і тягнеться, біжить, намагається лишитися у житті першої якнайдовше, у будь-який спосіб. Коли ти боїшся того, яким є, боїшся відкритися, показати всі свої сторони та грані — і лишитися неприйнятим, кинутим, самотнім. Це ті страхи і та гіркота, яка отруює кохання. Саме така ця пісня. Як грейпфрут — терпкий і гіркий на смак, але відірватися від нього просто неможливо.
Наприклад, The Truth Untold (теж, до речі, створена за участі Steve Aoki) — це тягуча отрута в крові. Така небезпечна суміш щирості та відчаю. Ця пісня звичайно ж про кохання — про те, яке дорослі ми називаємо нездоровим, неправильним. І у капкани якого все одно продовжуємо потрапляти. Коли одна людина відпускає, а інша — не може відпустити, і тягнеться, біжить, намагається лишитися у житті першої якнайдовше, у будь-який спосіб. Коли ти боїшся того, яким є, боїшся відкритися, показати всі свої сторони та грані — і лишитися неприйнятим, кинутим, самотнім. Це ті страхи і та гіркота, яка отруює кохання. Саме така ця пісня. Як грейпфрут — терпкий і гіркий на смак, але відірватися від нього просто неможливо.
Dionysus з останнього альбому — така ж п'янка, як і вино Діоніса (той випадок, коли назва говорить сама за себе). Вона побудована на сотні алюзій до грецьких міфів, естетики, культури: тут тобі і п'янки-гулянки, і тирс, і максимально філософська метафора «мистецтво — це теж алкоголь». Спочатку пісня зачаровує, паморочить, а згодом — вибухає тисячею салютів. І все, прощавай світла голівонька, і хай живе свято! А виступи з нею — це взагалі повний перформанс — тут вже краще один раз побачити на власні очі, ніж розповідати.
Dream Glow, записана разом з Charli XCX як саундтрек до гри BTS World (так, в них є навіть власна гра, ще одна довга історія), стала гімном всіх мрійників. Якщо мрія сяє — треба йти за нею, як за головним дороговказом, і ніколи-ніколи не відступати — ось, що проголошує пісня. І знову прості істини, і знову найпростішими зі слів. А своєю щирою працею і щорічними ростом BTS вже довели — можливо все. Тому їх словам можна впевнено вірити.
Dream Glow, записана разом з Charli XCX як саундтрек до гри BTS World (так, в них є навіть власна гра, ще одна довга історія), стала гімном всіх мрійників. Якщо мрія сяє — треба йти за нею, як за головним дороговказом, і ніколи-ніколи не відступати — ось, що проголошує пісня. І знову прості істини, і знову найпростішими зі слів. А своєю щирою працею і щорічними ростом BTS вже довели — можливо все. Тому їх словам можна впевнено вірити.
Після знайомства з музикою, прийшов час занурення у відео-всесвіт BTS. Про цю складову їхньої творчості, без перебільшень, можна писати справжній науково-дослідницький трактат — настільки все продумано, злагоджено, дрібничка до дрібнички. Кліпи пов'язані між собою і від пісні до пісні розповідають історію учасників бой-бенду. І поки найдопитливіші фанати відстежують і знаходять значення кожної тіні, кожної дрібниці у кадрі, можна просто насолоджуватися соковитою картинкою, запальною хореографією та продуманою естетикою. Кінематографічності цього видовища можна тільки заздрити.
У кінцевому підсумку маємо таку формулу: класна музика + змістовна лірика (да, у перекладі, але кого й коли це зупиняло?) + хрестоматійно шедевральна подача (з танцями, стильними відео і червоною ниткою історії) + усілякі інші «плюшки» на кшталт тієї ж гри, прямих трансляцій, шоу про їхнє життя та подорожі = один новий гурт у плейлисті та приємне знайомство з новою, абсолютно несхожою ні на що до цього, культурою.
Для середньостатистичного українського глядача/слухача k-pop може лишатися незрозумілим. Принаймні, ще деякий час. Усе це буйство фарб і божевільні перформанси досить далекі від того, що звично бачити в нас по М1. Хоча, треба відзначити, багато українських зірок запозичують деякі елементи «корейщини» у свою стилістику — згадати хоча б «Время и Стекло» з їхніми шаленими кліпами. Але це власне, українське, зрощене шляхом пошуків та ризикованих експериментів. До «тонкого сходу» глядач/слухач все ще відноситься із насторогою. Втішає одне — це точно ненадовго. Чим простішим і зрозумілішим стає життя, тим швидше молоді покоління відкриваються йому у відповідь. Та й «мовна проблема» тепер не проблема зовсім. Адже мова музики, мова живих емоцій та почуттів, закладених у піснях — доступна та зрозуміла кожному з нас. І, виявляється, це чудова можливість отримати новий досвід і дізнатися хоча б трошки більше про величезний, майже безмежний світ, у якому ми живемо. Особливо якщо відкинути куди-подалі всі упередження та стереотипи, а окуляри скепсису залишити припадати пилом десь на найдальшій поличці. Бажано назавжди.
У кінцевому підсумку маємо таку формулу: класна музика + змістовна лірика (да, у перекладі, але кого й коли це зупиняло?) + хрестоматійно шедевральна подача (з танцями, стильними відео і червоною ниткою історії) + усілякі інші «плюшки» на кшталт тієї ж гри, прямих трансляцій, шоу про їхнє життя та подорожі = один новий гурт у плейлисті та приємне знайомство з новою, абсолютно несхожою ні на що до цього, культурою.
Для середньостатистичного українського глядача/слухача k-pop може лишатися незрозумілим. Принаймні, ще деякий час. Усе це буйство фарб і божевільні перформанси досить далекі від того, що звично бачити в нас по М1. Хоча, треба відзначити, багато українських зірок запозичують деякі елементи «корейщини» у свою стилістику — згадати хоча б «Время и Стекло» з їхніми шаленими кліпами. Але це власне, українське, зрощене шляхом пошуків та ризикованих експериментів. До «тонкого сходу» глядач/слухач все ще відноситься із насторогою. Втішає одне — це точно ненадовго. Чим простішим і зрозумілішим стає життя, тим швидше молоді покоління відкриваються йому у відповідь. Та й «мовна проблема» тепер не проблема зовсім. Адже мова музики, мова живих емоцій та почуттів, закладених у піснях — доступна та зрозуміла кожному з нас. І, виявляється, це чудова можливість отримати новий досвід і дізнатися хоча б трошки більше про величезний, майже безмежний світ, у якому ми живемо. Особливо якщо відкинути куди-подалі всі упередження та стереотипи, а окуляри скепсису залишити припадати пилом десь на найдальшій поличці. Бажано назавжди.