Як це було: концерт FEVER 333 у Берліні

Спочатку мені треба зізнатися - до концерту в Берліні я не була справжньою фанаткою FEVER 333 та не відносила себе до The 333 Gang. І не була на жодному їхньому концерті.

З першими анонсами європейського туру D333monstrations, я все ж вирішила поїхати на них у Берлін, не сподіваючись що будуть оголошені дати на пост-радянський простір. Ну, і класично затягла з купівлею квитка до моменту, коли квитки пропали з продажу. Так що не робіть моєї помилки, бо майданчики не гумові. Особливо якщо це берлінський клуб SO36.

Ще на вході я оцінила те, як аудиторія в очікуванні готувалася до замісу. Люди перевзувалися та розминалися. Я, побачивши це, пообіцяла собі стояти під стінкою та не відходити від неї.

Зал швидко наповнювався, напруга ставала все більшою. І ось воно - інтро та відразу Made An America, зал буквально вибухає. Сумнівів у тому, що я залишуся біля стінки, не залишилося. Все, що трапилося далі, було проти моєї волі.

Хлопці розводять "сьоркли", мить - і я вже в моші та ухиляюсь від ніг Джейсона Аалона Батлера, який стрибнув у натовп під час виконання Out of Control.

Звичайно, шкода, що не було тих самих легендарних стрибків Джейсона з балконі, бо у SO36 їх просто немає. Але Джейсон не був би собою, якби не влаштував шоу на навіть драбині. Він виніс її на сцену. Забрався на неї. Потім "одягав" на себе, крутив, тягав сценою. Розважався як міг. У клубі Atlas балкони є, так що я вам заздрю в цьому плані - готуйтеся ловити хлопця.

Часом здавалося, що хлопцям не вистачає місця на сцені. Тому надлишки енергії йшли у зал. Але тієї енергії було настільки багато, що люди не могли перебувати в нормальному стані. Їх несло. Раз у раз над моєю головою пролітали футболки. Хтось точно втратив черевики в цей день. Але воно того варто, інакше навіщо ми тут?

Дивлюся на це і одразу виникає бажання зізнатися в любові Джейсону та його артистичному божевіллю. Стівену Харрісону, гітара якого неймовірно тягне і Еріку Імпрота, їх диявольському барабанщику. Навіть не беруся нікого виділяти. Утрьох вони зарубали, як єдине ціле, і розділяти їх абсолютно безглуздо.

Між піснями, FEVER 333 влаштували лекцію про те, як бути людиною. Гурт має доволі протестні настрої та топить за рівність, справедливість та свободу. Джейсон багато говорив про расизм, гомофобію, проблеми сучасного суспільства і як важливо боротися з цим. Крім цього, він зазначив, що Берлін - таке місце, де люди можуть бути вільні, виражати себе як захочуть. Як я пам'ятаю, дуже часто пишуть, що Київ - новий Берлін, тому столиця України в цьому плані просто зобов'язана не підвести.

У фіналі зал згорає в Burn It - дуже потужній і Rage-Against-The-Macine-івській пісні, щоб знов відродитися та остаточно зруйнуватися на останніх піснях. Так, безумовно, це був один з пам'ятних концертів. Таку експресію не часто зустрінеш. Берлін запалив. Тепер черга Києва. The fever is coming.