"В неї було 20 хвилин на спілкування з Foals. Та ось що з цього вийшло..."
Коли: 27 серпня, 19:00
Де: арт-завод "Платформа" (Беломорськая, 1)
Де: арт-завод "Платформа" (Беломорськая, 1)
Запекла українська фанатка Foals Юлія Щербак розповіла Pop Corn про зустріч з її гуртом № 1
Ось уже дванадцятий рік поспіль хедлайнером мого серденька є гурт Foals - абсолютно незрівнянні, наполегливі і самовіддані музиканти, які з альбому в альбом не дають можливості розчаруватися в них та їх музиці.
Пройшовши шлях від мат-року до інді і денс-панку, все ще неможливо зрозуміти їх жанрові кордони. Але це, мабуть, тому, що у них немає кордонів. Ви тільки уявіть: людство століттями створювало звуки музики, щоб кожен на планеті знайшов для себе те, що дуже любить.
Пройшовши шлях від мат-року до інді і денс-панку, все ще неможливо зрозуміти їх жанрові кордони. Але це, мабуть, тому, що у них немає кордонів. Ви тільки уявіть: людство століттями створювало звуки музики, щоб кожен на планеті знайшов для себе те, що дуже любить.
Моя любов до Foals почалася в 2008 році з випадково знайденого трека "ВКонтакте". Це відчуття виявилися настільки сильними, що не закінчуються й досі. Я відвідала всього кілька їхніх концертів - в Україні, Польщі та Росії. Та, звісна річ, дуже чекаю наступного, 27 серпня на "Платформі".
Особливе задоволення слухати гурт вдома, в Києві. Тут інша атмосфера, всі свої. Ти знаходишся з людьми, які прийшли поштурхатися в натовпі і що є сили кричати все найулюбленіші треки.
Особливе задоволення слухати гурт вдома, в Києві. Тут інша атмосфера, всі свої. Ти знаходишся з людьми, які прийшли поштурхатися в натовпі і що є сили кричати все найулюбленіші треки.
В якому б напрямку не розвивалися Foals, вони ніколи не відходили надто далеко від своєї суті - створення спонтанних, сміливих, гучних творів і готовності поділитися цим досвідом в тісному контакті зі своїми шанувальниками. Вони завжди заново винаходили себе, створювали своє звучання, яке ставало більш ширшим з виходом кожної платівки.
На часте запитання "Якби у вас була можливість зустрітися і поговорити з ким завгодно з відомих людей, кого б ви вибрали?" у мене є однозначна відповідь. Точніше, була.
На часте запитання "Якби у вас була можливість зустрітися і поговорити з ким завгодно з відомих людей, кого б ви вибрали?" у мене є однозначна відповідь. Точніше, була.
Юля та Foals
Мені пощастило зустрітися з головним музикантом в моєму житті. Знаю, що для будь-якої людини скоріше за все в пріоритеті будуть легендарні артисти: покійний Девід Боуї, Майкл Джексон, легендарні The Rolling Stones, Queen, Pink Floyd або інші члени залу слави рок-н-ролу. Та й, власне, не тільки музиканти. Просто великі люди.
Так вийшло, що за збігом обставин (сигналами в космос або долею) мені була призначена зустріч з Яннісом Філіппакісом. В очікуванні цієї зустрічі до концерту, він чисто випадково пройшов повз мене, привітався і запитав як справи. Я немов скам'яніла. Адже переді мною людина, яку я хотіла побачити особисто. В мене на обличчі була трошки дурнувата посмішка і я не знайшлася, що відповісти.
Після концерту мене привели на бекстейдж та попередили про те, що музиканти дуже втомилися. Не знаю, як у інших людей, а я зазвичай ставлю собі запитання "А що ж сказати людині, крім подяки за їхню творчість?" Не хочеться обтяжувати зайвими питаннями і речами, які не цікаві "зіркам". Але Янніс знову підійшов першим і почав розмову. "I saw you all the time in the first row, you was great", - сказав він.
А далі - розмови про дати і запису нового альбому, про те, що надихає, про втому після декількох років в турі, про життя в Лондоні і в Греції, наступний приїзд до нас. Звичайно ж, про подорожі по Україні і наше коріння - по лінії матері у Янніса в роду були українці. Про те, як вони загубилися перед концертом, тому що Янніс вирішив показати друзям пам'ятки міста. Я навіть не помітила, як пролетіли ці 20 хвилин, коли вийшли інші учасники групи і почали відважувати компліменти моєму тоді ще різнобарвному волоссю, пропонувати випити з ними пива, жартувати жарти, обніматися і зробити спільне фото на пам'ять.
Так вийшло, що за збігом обставин (сигналами в космос або долею) мені була призначена зустріч з Яннісом Філіппакісом. В очікуванні цієї зустрічі до концерту, він чисто випадково пройшов повз мене, привітався і запитав як справи. Я немов скам'яніла. Адже переді мною людина, яку я хотіла побачити особисто. В мене на обличчі була трошки дурнувата посмішка і я не знайшлася, що відповісти.
Після концерту мене привели на бекстейдж та попередили про те, що музиканти дуже втомилися. Не знаю, як у інших людей, а я зазвичай ставлю собі запитання "А що ж сказати людині, крім подяки за їхню творчість?" Не хочеться обтяжувати зайвими питаннями і речами, які не цікаві "зіркам". Але Янніс знову підійшов першим і почав розмову. "I saw you all the time in the first row, you was great", - сказав він.
А далі - розмови про дати і запису нового альбому, про те, що надихає, про втому після декількох років в турі, про життя в Лондоні і в Греції, наступний приїзд до нас. Звичайно ж, про подорожі по Україні і наше коріння - по лінії матері у Янніса в роду були українці. Про те, як вони загубилися перед концертом, тому що Янніс вирішив показати друзям пам'ятки міста. Я навіть не помітила, як пролетіли ці 20 хвилин, коли вийшли інші учасники групи і почали відважувати компліменти моєму тоді ще різнобарвному волоссю, пропонувати випити з ними пива, жартувати жарти, обніматися і зробити спільне фото на пам'ять.
Попрощавшись з музикантами, подякувавши їм за все, я вибігла на вулицю до друзів. І все ще не могла повірити в те, що відбувається. До речі, в голові до сих пір не вкладається ця історія. Але найкрутіше - це знати, що люди, чия музика супроводжує тебе в будь-яких життєвих ситуаціях, настільки прості в спілкуванні, що більше схожі на твоїх друзів, ніж на відомих музикантів. З кожним новим треком, альбомом, новими проектами та інтерв'ю переконуюся в цьому ще більше.
Після сольника в 2017-у всередині мене все перевернулося і я не слухала Foals більше 9 місяців. Дуже боялась зіпсувати враження від пережитого. Але зараз все нормально і я морально готуюся до нової зустрічі з гуртом, який робить мене живою. Тому 27 серпня точно буду найщасливішою людиною в першому ряду.
Після сольника в 2017-у всередині мене все перевернулося і я не слухала Foals більше 9 місяців. Дуже боялась зіпсувати враження від пережитого. Але зараз все нормально і я морально готуюся до нової зустрічі з гуртом, який робить мене живою. Тому 27 серпня точно буду найщасливішою людиною в першому ряду.