Чому Гаррі Стайлз не обрав шлях, який обрали всі учасники One Direction
Нова платівка Fine Line - ще один доказ того, що Гаррі Стайлз максимально відходить від свого минулого
Традиційно попереджаємо: цей матеріал жодним чином не натякає на приїзд Гаррі Стайлза до України.
Цього місяця в британському хіт-параді розвели в різні кутки рингу дві платівки, які могли б утворити своєрідну "битву року". Учасники бойз-бенду One Direction Гаррі Стайлз і Ліам Пейн випустили нові сольні релізи з різницею в тиждень. Стайлз - вже другий, а Пейн - тільки дебютний.
Це був би дійсно цікавий махач. І не тільки тому, що Стайлз і Пейн по суті з одного табору. А тому що чиясь першість показала б, що людям ближче - нормальна музика або ріденькі естрадні викрутаси.
Це був би дійсно цікавий махач. І не тільки тому, що Стайлз і Пейн по суті з одного табору. А тому що чиясь першість показала б, що людям ближче - нормальна музика або ріденькі естрадні викрутаси.
Загалом, склалася дивовижна ситуація. В One Direction було п'ять пацанів. І всі, окрім Гаррі Стайлза, за іронією долі вибрали саме один шлях найменшого спротиву - яскраву, блискучу, але абсолютно беззмістовну попсу.
Стайлз вирішив триматися окремо від цього двіжу і на дебютнику імені себе два роки тому записав хороший рок-н-рол. А на свіжому лонгплеї Fine Line набрав неймовірну швідкість.
Тут тобі і диско, і фанк, і наслідування Bon Iver, і навіть велелюбний баладний рок. Не все спрацьовує, але в цілому, Fine Line - міцний реліз/ Так і не скажеш, що музикант колись співав в гурті, чиї пісні за складністю були на рівні мітозу.
Стайлз вирішив триматися окремо від цього двіжу і на дебютнику імені себе два роки тому записав хороший рок-н-рол. А на свіжому лонгплеї Fine Line набрав неймовірну швідкість.
Тут тобі і диско, і фанк, і наслідування Bon Iver, і навіть велелюбний баладний рок. Не все спрацьовує, але в цілому, Fine Line - міцний реліз/ Так і не скажеш, що музикант колись співав в гурті, чиї пісні за складністю були на рівні мітозу.
А є Ліам Пейн, який назвав свій перший сольник LP1, засунув туди 17 пісень, з яких до кінця можливо дослухати рівно нуль. І це при тому, що йдуть вони максимум три хвилини - прямо вері френдлі тривалість для радіохвиль.
Проблема Пейна полягає в тому, що його платівка - один суцільний штамп, зібраний з різних маленьких штампів інших підвидів популярної музики. Часом здається, що співає не Ліам, а Ед Ширан. Тільки - о, сюрприз - у Ширана хоча б хіти слухати цікаво. У Пейна ж все абсолютно прокляте - від аранжувань до розуміння.
Проблема Пейна полягає в тому, що його платівка - один суцільний штамп, зібраний з різних маленьких штампів інших підвидів популярної музики. Часом здається, що співає не Ліам, а Ед Ширан. Тільки - о, сюрприз - у Ширана хоча б хіти слухати цікаво. У Пейна ж все абсолютно прокляте - від аранжувань до розуміння.
Звісно, можна зробити величезний декодинг-текст за мотивами релізів Стайлза та Пейна. Але в підсумку буде одна проста істина - кращою завжди буде та музика, до якої доклали зусиль під час створення. І Стайлз дійсно напружився: вибрав не найновіші, але досить цікаві рішення для своєї творчості, якщо згадати його бекграунд.
Iнші хлопці з One Direction - Пейн, Зейн Малік, Луї Томлінсон та Найл Хоран - вирішили робити ненав'язливу музику. Багато часу від ідеї до її реалізації тут непотрібно. Тут зусилля потрібно прикладати тільки в одному випадку. І не співакам, а саме слухачеві - щоб стерпіти цю макабричну маєчню.
Iнші хлопці з One Direction - Пейн, Зейн Малік, Луї Томлінсон та Найл Хоран - вирішили робити ненав'язливу музику. Багато часу від ідеї до її реалізації тут непотрібно. Тут зусилля потрібно прикладати тільки в одному випадку. І не співакам, а саме слухачеві - щоб стерпіти цю макабричну маєчню.
У недавньому величезному інтерв'ю Rolling Stone, у Стайлза запитали чи можливе возз'єднання One Direction, на що той відповів: "Не знаю. Часом мені цього дуже хочеться. Часом мене верне від цієї думки. Але правда в тому, що ми з хлопцями були більше колегами, ніж друзями. І це, в цілому, нормально - добре спілкуватися, але не близько".
Все інтерв'ю цікаве, але саме ця цитата пояснює, чому Стайлз пішов шляхом, який вибрали всі інші з 1D. І чому його музика вийшла саме такою, якою вона є - як ніби її вигадала рок-зірка з сімдесятих під кокаїновим кайфом.
Все інтерв'ю цікаве, але саме ця цитата пояснює, чому Стайлз пішов шляхом, який вибрали всі інші з 1D. І чому його музика вийшла саме такою, якою вона є - як ніби її вигадала рок-зірка з сімдесятих під кокаїновим кайфом.
 |  |  |
Все просто: у Стайлза з компанією не було ніяких cпільних інтересів, крім робочих. Наприклад, дитинство Гаррі пройшло під Меркьюрі, Маккартні і Джаггера. Про інших мало що відомо в цьому плані.
На X-Factor вони прийшли окремо, а не як братани. Тільки потім судді вирішили зробити з них One Direction - прибутковий проект, який не вилазив із запису альбомів і нескінченних турів. А саме так працюють бізнес і бренд, а не музичний гурт.
На X-Factor вони прийшли окремо, а не як братани. Тільки потім судді вирішили зробити з них One Direction - прибутковий проект, який не вилазив із запису альбомів і нескінченних турів. А саме так працюють бізнес і бренд, а не музичний гурт.
Навіть якщо подивитися на зовнішність,Стайлз не схожий на людину, яка "розливає" солощаву бурду. Автор матеріалу в Rolling Stone писав, що Стайлз з компанією, яка працювала над альбомом, жила в Малібу, їла психогриби та пила маргариту з раннього ранку:
"І це не рок-н-рол. Це справжній відпочинок, який Стайлз заслужив після відсутності перепочинку в One Direction. Бачили б ви, як він насолоджується студією. Не думаю, що таке було б можливо кілька років тому".
Безумовно, Стайлз ще не до кінця розкрився як автор - йому досі допомагають складати пісні. І в Fine Line він спробував осягнути неосяжне, що зробило альбом більш розрідженим, ніж цільним. Але це непогано. Fine Line більш схожий на продуктивні пошуки комфортного звуку, ніж на невдачу, коли взявся за все, а отримав нічого.
"І це не рок-н-рол. Це справжній відпочинок, який Стайлз заслужив після відсутності перепочинку в One Direction. Бачили б ви, як він насолоджується студією. Не думаю, що таке було б можливо кілька років тому".
Безумовно, Стайлз ще не до кінця розкрився як автор - йому досі допомагають складати пісні. І в Fine Line він спробував осягнути неосяжне, що зробило альбом більш розрідженим, ніж цільним. Але це непогано. Fine Line більш схожий на продуктивні пошуки комфортного звуку, ніж на невдачу, коли взявся за все, а отримав нічого.
Заходь до нас в соцмережі,
будь в курсі останніх подій.
будь в курсі останніх подій.