Нові релізи: Cigarettes After Sex, Rex Orange County, Tessa Violet, Anna Meredith, James Blunt

Cigaerttes After Sex - Cry

Два роки тому Cigarettes After Sex виявилися несподівано феноменальними. Мільйони переглядів таємниче з'являлися нізвідки. Фанати в коментарях клялися покінчити життя самогубством, якщо гурт не приїде до їхнього міста з концертом.

Музика "цигарок" - дрімотна, сумна, інтимна і ніби як щира - в той час викликала фурор серед чутливих людей, та й не тільки. Тільки ось встановлені жанрові рамки насторожували - навряд чи в них можна розгорнутися ширше. Як показує альбом Cry, хлопці вирішили вибрати дорогу, якою вже ходили, та нічого не вигадувати. Та й часу особливо не було - Cigarettes After Sex катали тур за туром.

Незначні зміни в звучанні все ж присутні. Дивно, але мелодії стали більш динамічними, але разом з цим - жалісливими. А ось в текстах Грег Гонзалес не змінився: все той же ліричний герой, який сентиментально описує своїх подруг і також ставиться до почуттів.

Той самий трюк з Cry ще зарахують, але до третього альбому правила гри потрібно буде все ж суттєво змінити, щоб не втратити слухача.

Rex Orange County - Pony

Хороші новини - Алекс О' Коннор, друг Tyler, The Creator, після двох альбомів у стилі "самвидав" нарешті стане відомий широкому слухачеві, завдяки альбому Pony, що вийшов на Sony Music.

Погані новини - власне, альбом Pony.

Алекс підкорював слухача бедрум-походженням пісень і наївною лірикою про віддане та сліпе кохання. Разом з цим в звучання він вкладав всю свою пристрасть до музики, не обмежуючи себе ні в чому - міг як і нудну клавішну пісню видати, так і веселий фанк-маскарад.

Здавалося б, хлопчисько вже все всім довів, але ні. Начебто ще є кілька людей, які сумніваються і треба їх швидше переконати. Ось так звучить Pony - швидко, імпульсивно, але дуже розхлябано. Алекс - чи то Елтон Джон, чи то Скотт Уокер, чи то сінті-поп зірка.

Він не доводить до кінця жодну свою ідею і відразу приступає до наступної, яка приходить йому в голову. І так всі десять пісень. Місцями це нудно настільки, що зводить щелепу. Місцями це настільки блискавично, що не встигаєш нічого зрозуміти. Кажуть, художник - людина моменту, але в музиці цей прийом ніколи не працював. Pony - тому доказ.

Tessa Violet - Bad Ideas

Тесса Вайолет знайома пост-радянському простору, як блогерка і героїня мема про російських націоналістів. Якщо вам цікаво - можете загуглити.

Bad Ideas - її третій альбом, але, швидше за все, перший, який почує більшість. Він не такий поганий, як можна уявити. Але і нічого особливого ви не пропустите, якщо не будете його слухати.

Інфантильні пісеньку про коханців та безтурботну юність. Стрибучі синтезаторні аранжування на кшталт саундтреку до "Тетрісу". Слабенький, але все одно милий вокал Тесси. Bad Ideas заточений під аудиторію, яка не вилазить з YouTube в пошуках смішних мемів і нових, симпатичних героїв. Хоч і Тесса в справі вже більше десяти років, але для кого-то вона може стати відкриттям.

Anna Meredith - Fibs

Фанатам Foals Анна Мередіт має бути знайома. Не чули? Та звісно ж чули, якщо були присутніми на одному з концертів туру на підтримку платівки Holy Fire. Її пісня Nautilus відкривала майже кожен виступ гурту.

Насправді, Мередіт - відома в Британії композиторка, яка має орден від Елизавети II. Вона займається экспериментальною поп-музикою, грубо кажучі, у вільний від серйозноъ роботи час. Fibs - її друга платівка, яка за будовою не відрізняється від попередника Varmint, що був виданий три роки тому.

Це доволі різні роботи за звуком. Але за принципом - це справжні близнюки. Мередіт використовує всі класично-академічні знання та власну зухвалість, щоб зробити сталому уявленню про сучасну індустрію розтин та зшити все обратно так, як їй заманеться.

Fibs - дуже цікава робота, бо вона демонструє зовсім іншу уяву про поп-музику. Якщо вірити Мередіт, то поп-музика в її розумінні - фінал пасьянсу "Косинка", коли карти рухаються на екрані величезними каскадами. Fibs звучить саме так: як великі, нескінченні глітч-каскади, що рухаються з шаленою швидкістю. Таке складно слухати постійно, але наживо має бути вражаюче.

James Blunt - Once Upon A Mind

Що ж, дива не сталося. Твіттер Джеймса Бланта все ще кращий, ніж його музика. Останній нормальний реліз від британського співака та колишнього військового виходив аж у 2007 році. Так, на All The Lost Souls були круті пісні. Після той, хто вважає прекрасним тільки вас, покатився згори вниз, повіривши в те, що у 40 він зможе звучати, як Ед Ширан.

Ед продюсував декілька пісень минулого альбому. Тут з його команди лише Емі Вадж - авторка Thinking Out Loud, але с перших же акордів треку-відкривашки впізнається Ширан. І це навряд чи можна назвати компліментом музикантові, який написав No Bravery, коли був набагато молодший. А зараз несе якусь підліткову несінітницю.

Once Upon A Mind - типовий фолк-поп з легким електронним наповнювачем, який задає ритм і дає змогу танцювати поціновувачам такої музики. Разом із тим, Once Upon A Mind - платівка, яку через декілька десятків років цілком ймовірно можна буде знайти у магазині в корзині із табличкою "Розпродаж".